Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Риженко Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Риженко Л. М. Видозміни жанрових моделей друкованих ЗМІ [Електронний ресурс] / Л. М. Риженко // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2016. - № 1. - С. 122-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2016_1_25 Розглянуто жанрову структуру української преси на прикладі окремих видань, досліджено концепції проблем жанрової ідентифікації та трансформацій у сучасній жанрології та визначено перспективи розвитку цього процесу в мас-медійному просторі. Доведено, що причиною появи інновацій у жанроутворенні є не лише соціально-економічні та культурні аспекти розвитку суспільства, але й вагомі зміни в масовій свідомості. | ||
| 2. | 
Риженко Л. Тенденції розвитку гендерного питання на сторінках періодичної преси [Електронний ресурс] / Л. Риженко // Образ. - 2016. - Вип. 2. - С. 98-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obraz_2016_2_15 | ||
| 3. | 
Риженко Л. М. Жанрові моделі друкованих ЗМІ. Старі проблеми і нові підходи [Електронний ресурс] / Л. М. Риженко // Наукові записки Інституту журналістики. - 2017. - Т. 2. - С. 58-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2017_2_9 | ||
| 4. |
Риженко Л. М. Консервативна журналістика як вид нішевого консерватизму [Електронний ресурс] / Л. М. Риженко // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2019. - № 3. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2019_3_4 У ході дослідження використано аналітичний, історичний методи, а методологічною основою дослідження стали положення науки про соціальні комунікації щодо типології засобів масової інформації. У суспільних просторах, у соціальних середовищах більшість медіаменеджерів і журналістів можуть утримуватися від інновацій, які стохастично домінують у сприйнятті аудиторією масмедіа певних реалій. Але, враховуючи існування різнобарвних засобів масової інформації, потужні чинники невизначеності призводять до висновків, які грунтуються все ж таки на ринкових засадах функціонування медійної галузі та на можливостях застосування управлінських здібностей на основі творчої продуктивності й окремих журналістів, і цілих журналістських колективів чи редакцій. Певні характеристики інформаційного середовища, не пов'язані з консерватизмом, впливають на аудиторію, орієнтовану на консервативний контент, і виявляють, що він є чутливим до ступеня однорідності змісту будь-якого контенту, зокрема новин. За аналізу аудиторного зацікавлення тим контентом, який можна вважати наближеним до стандартів консерватизму, оцінка ступеня впливу консервативного контексту вимагає визнання цих характеристик і контролю за ними. Зазначено, що висновки, зроблені в межах цього дослідження, узгоджуватимуться з напрямом причинності, яка й лежить в основі управління нішевим консерватизмом, а, власне кажучи, не навпаки. Це говорить про те, що процеси управління медіа та контентний консерватизм не є замінниками. Щодо перспектив вивчення проблеми, то можна припустити, що актуальними будуть парадоксальні питання, наприклад, чому засоби масової інформації з більш сильним корпоративним управлінням будуть демонструвати вищий рівень консерватизму контенту. У межах роботи визначено ознаки консервативної журналістики крізь призму розуміння соціальної ваги, вартісності подій, з одного боку, та специфіку управління контентом у сучасному соціально-комунікаційній дискурсі - з іншого. Результати дослідження можуть бути використані для розробки освітніх заходів у сфері медіаграмотності та журналістських стандартів. | ||
| 5. |
Риженко Л. М. Дискурсивні конструкції контенту українських ЗМІ про націю та її ворогів [Електронний ресурс] / Л. М. Риженко // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2020. - № 1. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2020_1_5 Проблема контентного наповнення українських засобів масової інформації тісно пов'язана з питанням національної ідентичності українців. Різнополярність масмедіа, які працюють в інформаційному просторі України, породжує різні сучасні міфи та витягає привиди минулого, які не лише асоціюються з навіюванням страхів, а й інтерпретуються залежно від заангажованості конкретного ЗМІ. Розглянуто прийоми маніпулювання аудиторією за допомогою міфологем, пов'язаних з питаннями національної ідентичності українців. Мета роботи - розкрити ключові характеристики міфологем, які розповсюджуються засобами масової інформації та пов'язані з національною ідентичністю українців. Під час дослідження застосовано аналітичний та історичний методи, а також метод контент-аналізу. Контент сучасного українського масмедійного поля побудовано на декількох цілком протилежних наративах. Перший наратив: в усьому винні представники попередньої влади, представники ж влади поточної є взірцем доброчесності та порядності. Люди задоволені новою владою, а коливання рівня довіри до її представників є тимчасовим явищем, яке рясно підігрівається засобами масової інформації саме попередньої влади. Другий наратив: Україна - це держава, занурена в термінальну кризу. У цьому контексті дуже цікаво прослідкувати за тим, якого структурного ідеологічного принципу дотримуються ті чи інші українські масмедіа. Великий розрив понять і контекстів спостерігаємо під час аргументації необхідності артикулювати чіткі наміри об'єднати суспільство в єдине ціле, суспільство для людей, де засоби масової інформації мають бути простим "спостерігачем-учасником". Це примарно, адже за своїм основним призначенням масмедіа не обслуговують, а формують суспільний порядок денний. Отже, спостережено принципову концептуалізацію Української держави та Української нації в межах загального дискурсу українських масмедіа. Практична діяльність засобів масової інформації, медіапрактика країни мають відчувати себе чітко ідентифікованими з українським дискурсом, мають бути залученими до вироблення такого національного продукту, який призводить до об'єднання суспільства. При цьому висвітлення ідей української соборності, української величі, української єдності не мають переходити межу здорового глузду, перетворюватись на ідеологеми. Реальна контентна практика не повинна перетворюватись на ілюзії. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |